“Діва Обида”
виконує “Піккардійська Терція”, текст Ігоря Римарука
Группа с которой было интересно работать. Каждый из них - харизматичная личность. Фактурность зрелых сделаных людей. И со "звездностью" все в порядке. То есть ее не видно как у других...
Проект "Е" - “Піккардійська Терція” в клипе “Діва Обида” (2003)
... І не питайте, хто така Діва Обида, бо, здається, навіть самі “піккардійці” не “в курсі”, щоправда, це їм не заважає виконати її просто супер! І навіть визутися в самому центрі Львова під час зйомки кліпу!
“Піккардійська терція”
Володимир Якимець (тенор):
“Наскільки я знаю, це друга частина проекту “Є”. Ми також потрапили і до першої частини. Який це був рік... 1986?.. Що, невже 1995? Боже, й справді... Тоді ми вперше брали участь у проекті. Ми знайомі із "Джоном" давно, ще з часів “Клубу Шанувальників Чаю”. Він прекрасний музикант, добра людина, неперевершений професіонал, тому нам приємно з ним працювати. Він запропонував зробити одну пісню, зрештою, нам також було цікаво, як він зреагує на те, що ми йому запропонуємо, тобто наш варіант. Мені здається, що вийшло досить непогано. "Джону" так само нібито сподобалося, а люди вже оцінять по-своєму”.
Славко Нудик (тенор):
“Чим відрізняється перший проект від другого? Теперішній, скажемо так, є дорослішим. Він є старшим уже майже на десяток років. Це більш зрілий проект. А щодо того, як ми туди потрапили, то нам випала честь бути запрошеними "Джоном", ми дуже горді з того. Чого навчилася “Піккардійська терція” під час роботи над цим проектом, так це співпрацювати з іншими музикантами. Прекрасно. Звісно, з нашого досвіду це вже не перший експеримент, уже таких було достатньо (маю на увазі співпрацю)”.
Володимир:
“Так, "Джонів" проект надає багато можливостей для експериментів та реалізації потенціалу, пошуку нового. Наприклад, деякі музичні звороти, вокальні елементи, які ми до цього часу не використовували у своєму стилі. І тому, звичайно, поле жанрів, які ми опрацювали разом із "Джоном". Це залишилося. Сподіваюся, що то не останній такий експеримент, який дозволить почути “Піккардійську терцію” зовсім в іншому стилі та світлі, аніж її чули до цього”.
Славко:
“Такі проекти, як цей, завжди актуальні, бо вони відкривають нові можливості кожного, тобто кожної концертної, творчої одиниці. І повторюся – нові можливості співпраці”.
Володимир:
“Я додам ще, чим потрібний цей проект: доброю професійною, музикою, а не “галімою” попсою, яка зараз найбільше звучить”.
Славко:
“Охарактеризувати "Джона"? Я навіть не знаю... Він - насамперед природній філософ, не “фільозоф”, як кажуть на Галичині, а філософ від музики, такий... творчий філософ. Олег - така людина, яка дуже надихає на імпровізацію, на певну таку свободу в діях. Чи я би міг упізнати його музику? Так, звичайно, це моє особисте, бо я його давно знаю і колись із ним співпрацював”.
Володимир:
“Перо будь-якого музиканта впізнається, як би того не хотів музикант. Чим мені подобається "Джон": він довіряє дуже небагатьом, але якщо довіряє, то на всі 100%. Мені це подобається: і те, що небагатьом, і те, що на всі сто. Окрім того, "Джон" - такий чоловік, із яким дуже легко працювати, з яким не треба багато говорити, просто робити. І, звичайно, мені дуже подобається музика, яку він робить”.
Славко:
“Що йому побажати?.. Я думаю, що я висловлю думку всіх, що... навіть не знаю, що...”
Володимир:
“Щоб він працював, щоб його музика була не менш цікавою, аніж зараз, і щоб ця музика продукувалася і продавалася”.
Славко:
“І щоб він здоровий був. Це необхідно всім, бо "Джон" є нам потрібний!”
