Проект „Є” – "Вітер століть"

"ВІТЕР СТОЛІТЬ" виконує Світлана Кирильчук, текст – Богдан-Ігор Антонич

Ночной Львов. Вышли на съемку. Абсолютный НОЛЬ в голове. Что снимать????
................................................................................................................................................

Це майже любов. Але нічого такого собі не подумайте. Платонічне кохання. Джонова хода львівським бруком... Запис у студії... Львів. Хтозна, може, ця дівчина й справді закохана в нього? Бо так не співають, не будучи закоханими...

Світлана Кирильчук (вокал)
- Звичайно, це дуже кльово, що "Джон" зміг зробити такий проект, оскільки йому дійсно вдалося зібрати багато музикантів, і не просто збірку файних виконавців із файними піснями, бо всі пісні писали саме під цей альбом. Якщо в Україні це не перший альбом такого формату, то їх, мабуть, дуже мало.

- "Джон" дає поле для реалізації таланту?
- Звичайно. В альбомі є не лише речі відомих виконавців, але й зовсім молодих та невідомих.

- Що було для тебе найцікавішим під час праці над цим проектом?
- Я зрозуміла, що треба працювати, і то дуже багато. Звичайно, хотілося би вже чогось свого. Я сподіваюся, що цей проект стане хорошим поштовхом і початком для власної творчості.

- Світлано, є в тебе у цьому альбомі улюблена композиція?
- Так, їх декілька. Насамперед - моя композиція. Не через те, що я її співаю, ні, вона просто мені дійсно є близькою, вона записана вже давно. І я справді цією композицією живу.

- Вона пасує до твого стану душі?
- Так, деколи це дуже влучно.

- Як довго ти знаєш "Джона"?
- Приблизно три роки.

- Що можеш про нього сказати?
- Взагалі, він дуже класний. Хоча інколи буває суворим, може насварити: “Світлано, ти мені свій настрій лиши вдома”. Але він... він... він такий класний! Я не знаю...

- Що би ти йому хотіла побажати?
Щоби в нього попри всі проблеми, зокрема проблеми із випуском цього альбому, ніколи не опускалися руки, щоб він продовжував робити те, що він робить, що йому подобається. У цьому я бажаю йому успіху, від щирого серця на це сподіваюся...

(Тексти, інтерв'ю Марія Титаренко)

Владимир Зайковский